назрівати
назріва́ти
-ає, недок., назріти, -іє, док.
1》 Наближатися, ставати неминучим.
|| Зростати, доходити до повного ступеня виявлення.
2》 перен. Виникати, зароджуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назрівати — назріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- назрівати — зп., (- події) насуватися, визрівати; п-к -АЮЧИЙ, (- кризу) що визріває, майже визрілий, щораз ближчий, вже недалекий, цілком реальний. Словник синонімів Караванського
- назрівати — (події) надходити, надійти, понадходити, наближуватися, наближатися, наблизитися, понаближуватися, заповідатися, заповістися, позаповідатися, див. спіти Словник чужослів Павло Штепа
- назрівати — НАЗРІВА́ТИ, а́є, недок., НАЗРІ́ТИ, і́є, док. 1. Наближатися, ставати неминучим. Юрій Юрійович уважно придивлявся до учениці і знав, що назріває серйозна розмова з нею (О. Донченко); На заході Європи [в кінці XVII ст.] назрівала велика війна (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- назрівати — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- назрівати — НАЗРІВА́ТИ, а́є, недок., НАЗРІ́ТИ, і́є, док. 1. Наближатися, ставати неминучим. Назрівала суперечка, і до розмови втрутилась мати (Гур., Життя.., 1954, 116); Садовський виголосив промову про те, що.. Словник української мови в 11 томах