налазити

нала́зити

-ажу, -азиш і налізати, -аю, -аєш, недок., налізти, -зу, -зеш, док., розм.

1》 Приходити, прибувати кудись у якій-небудь кількості.

|| Проникати куди-небудь (про пил, дим і т. ін.).

2》 Приходитися на кого-, що-небудь (про одяг, взуття і т. ін.).

3》 розм. Насовуватися, навалюватися впритул на кого-, що-небудь.

4》 Звисаючи, закривати собою що-небудь.

5》 розм. Набридливо звертатися до кого-небудь, настирливо просити, умовляти когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налазити — нала́зити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. налазити — див. задиратися; лізти; чіплятися Словник синонімів Вусика
  3. налазити — НАЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, НАЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док., розм. 1. Приходити, прибувати і т. ін. кудись у якій-небудь кількості. А дім все сповнявся новими [людьми].. Словник української мови у 20 томах
  4. налазити — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови
  5. налазити — НАЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і НАЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док., розм. 1. Приходити, прибувати кудись у якій-небудь кількості. А дім все сповнявся новими [людьми] ... Словник української мови в 11 томах
  6. налазити — Налазити, -лажу, -зиш сов. в. налізти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан. Котл. Ен. V. 44. Словник української мови Грінченка