наломлювати
нало́млювати
-юю, -юєш, недок., наломити, -ломлю, -ломиш; мн. наломлять; док.
Те саме, що наламувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наломлювати — нало́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
- наломлювати — НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати. Ой зацвіла калинонька недалеко хреста, А я пішла наломила, додому принесла (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- наломлювати — Нало́млювати, -млюю, -млюєш; наломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наломлювати — НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати. Словник української мови в 11 томах