1. Великий тлумачний словник сучасної мови

намовитися

намо́витися

див. намовлятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намовитися — намо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намовитися — НАМО́ВИТИСЯ див. намовля́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. намовитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. намовитися — НАМО́ВИТИСЯ див. намовля́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. намовитися — Намовля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Мир. ХРВ. 57. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати. К. ЧР. 303. Словник української мови Грінченка