напередовець

напередо́вець

-вця, ч., заст.

Який іде спереду, на чолі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напередовець — Напередо́вець, -вця м. Передовой, впереди идущій. Словник української мови Грінченка