напиляти

напиля́ти

I див. напилювати.

II див. напилити II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напиляти — напиля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напиляти — НАПИЛЯ́ТИ¹ див. напи́лювати¹. НАПИЛЯ́ТИ² див. напи́лювати². Словник української мови у 20 томах
  3. напиляти — НАПИЛЯ́ТИ див. напи́лювати. Словник української мови в 11 томах
  4. напиляти — I. Напилювати, -люю, -єш сов. в. напилити, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить. --------------- II. Напилювати, -люю, -єш сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров. Словник української мови Грінченка