1. Великий тлумачний словник сучасної мови

напоумити

напоу́мити

див. напоумляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоумити — напоу́мити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напоумити — НАПОУ́МИТИ див. напоумля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. напоумити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. напоумити — Напоу́мити, -у́млю, -у́миш, -у́млять; напоу́м, -поу́ммо, -поу́мте кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. напоумити — НАПОУ́МИТИ див. напоумля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. напоумити — Напоумити см. напоумляти. Словник української мови Грінченка