1. Великий тлумачний словник сучасної мови

напрацювання

напрацюва́ння

-я, ж.

1》 Виробництво, одержання чого-небудь у якій-небудь кількості.

2》 Тривалість експлуатації якої-небудь машини чи обсяг роботи, виконаний нею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрацювання — напрацюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. напрацювання — [напрац'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. напрацювання — НАПРАЦЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напрацюва́ти. Розглянуто низку граматичних вправ, а також вправ з оволодіння прийомами читання для напрацювання конкретних умінь та навичок під час навчання читанню текстів іноземною мовою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах