напрямитися

напрями́тися

див. напрямлятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрямитися — напрями́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрямитися — НАПРЯМИ́ТИСЯ див. напрямля́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. напрямитися — НАПРЯМИ́ТИСЯ див. напрямля́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. напрямитися — Напрямля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. напрямитися, -млю́ся, -мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Мир. Пов. І. 147. Очі напрямились на його. Мир. ХРВ. 140. Словник української мови Грінченка