напрямитися
напрями́тися
див. напрямлятися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрямитися — напрями́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- напрямитися — НАПРЯМИ́ТИСЯ див. напрямля́тися. Словник української мови у 20 томах
- напрямитися — НАПРЯМИ́ТИСЯ див. напрямля́тися. Словник української мови в 11 томах
- напрямитися — Напрямля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. напрямитися, -млю́ся, -мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Мир. Пов. І. 147. Очі напрямились на його. Мир. ХРВ. 140. Словник української мови Грінченка