1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наряджати

наряджа́ти

I -аю, -аєш, недок., нарядити, -ряджу, -рядиш, док., перех.

Одягати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг).

|| ким. Одягаючи, робити подібним до кого-, чого-небудь.

II -аю, -аєш, недок., нарядити, -ряджу, -рядиш, док., перех. і без додатка,

1》 Давати розпорядження про виконання якої-небудь роботи; посилати в наряд.

|| Посилати, направляти куди-небудь.

2》 розм. Влаштовувати, організовувати який-небудь захід.

3》 розм. Лаштувати, приготовляти що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наряджати — наряджа́ти 1 дієслово недоконаного виду одягати наряджа́ти 2 дієслово недоконаного виду давати розпорядження; влаштовувати Орфографічний словник української мови
  2. наряджати — УБИРАТИ; (на працю) відряджати, посилати, виряджати; (свято) споряджати, влаштовувати, організовувати. Словник синонімів Караванського
  3. наряджати — НАРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., кого. Одягати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). Наряджа [баба] мене, та все прихвалює: яка я красива та як я панові сподобалася (Панас Мирний); Наряджають Зміївни Олену... Словник української мови у 20 томах
  4. наряджати — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови
  5. наряджати — Наряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш (вбирати) кого; наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наряджати — НАРЯДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАРЯДИ́ТИ, ряджу́, ряди́ш, док., перех. Одягати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). Наряджа [баба] мене, та все прихвалює: яка я красива та як я панові сподобалася (Мирний, III, 1954, 163)... Словник української мови в 11 томах