настренчити
настре́нчити
див. настренчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настренчити — настре́нчити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- настренчити — НАСТРЕ́НЧИТИ див. настре́нчувати. Словник української мови у 20 томах
- настренчити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- настренчити — НАСТРЕ́НЧИТИ див. настре́нчувати. Словник української мови в 11 томах
- настренчити — Настренчити см. настренчувати. Словник української мови Грінченка