настукувати

насту́кувати

-ую, -уєш, недок., настукати, -аю, -аєш, док., розм.

1》 тільки недок., неперех.Час від часу злегка стукати; постукувати.

2》 перех. Постукуючи, виявляти що-небудь. Настукати тріщину в горшку.

3》 перех. Друкувати на друкарській машинці. Настукати кілька сторінок.

4》 перех., перев. зі сл. голова, вуха. Багато стукаючи, неприємно впливати на кого-, що-небудь, стомлювати когось, щось. Настукати вуха.

5》 розм., жарг. Таємно повідомляти, доносити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настукувати — насту́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. настукувати — НАСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. тільки недок. Час від часу злегка стукати; постукувати. Всьому тому надавав лад і такт чорний дятел, що раз у раз настукував у червивому галуззі: стук, стук, стук, стук!... Словник української мови у 20 томах
  3. настукувати — ДРУКУВА́ТИ (на друкарській машинці), СТУ́КАТИ розм., НАСТУ́КУВАТИ розм. — Док.: надрукува́ти, ви́друкувати, насту́кати. Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (О. Донченко); Їй літери тремтіли в очах і в голові. О радість юна, де ти?.. Все на машинці стукай (В. Сосюра). Словник синонімів української мови
  4. настукувати — НАСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. тільки недок., неперех. Час від часу злегка стукати; постукувати. Всьому тому надавав лад і такт чорний дятел, що раз у раз настукував у червивому галуззі: стук, стук, стук, стук! (Оп. Словник української мови в 11 томах