наус

на́ус

-а, ч.

Стародавній або середньовічній склеп з глини, каменю або цегли в Азії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наус — Погребальна споруда у стародавній Середній Азії (Маргіані), що мала прямокутний план, купольне перекриття, арковий вхід і маленькі стрілоподібні вікна. Архітектура і монументальне мистецтво