нацькувати

нацькува́ти

див. нацьковувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нацькувати — нацькува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нацькувати — НАЦЬКУВА́ТИ див. нацько́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. нацькувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. нацькувати — НАЦЬКУВА́ТИ див. нацько́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. нацькувати — Нацько́вувати, -ко́вую, -єш сов. в. нацькувати, -кую́, -єш, гл. Науськивать, науськать, натравливать, натравить. Нацькувала б мене всіми собаками на селі. Левиц. ПЙО. І. 374. Словник української мови Грінченка