начудити
начуди́ти
-диш, -дить, док., розм.
Зробити дивний вчинок, накоїти чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начудити — начуди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- начудити — НАЧУДИ́ТИ, ди́ш, ди́ть, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось. – Ти начудив .. Сопілку дістав... Граєш на весь ліс... Того й [дивись].., що ворога накличеш (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- начудити — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- начудити — НАЧУДИ́ТИ, ді́ш, ди́ть, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось. — Ти начудив.. Сопілку дістав… Граєш на весь ліс… Того й [дивись].., що ворога накличеш (Скл., Карпати, II, 1954, 22). Словник української мови в 11 томах