невивід
неви́від
-воду, ч.
Стан, коли щось або когось звідкись не виводять, не вивели.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
неви́від
-воду, ч.
Стан, коли щось або когось звідкись не виводять, не вивели.