невидальце

невида́льце

-я, с., діал.

Дивина, дивовижа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невидальце — НЕВИДА́ЛЬЦЕ, я, с. Якась нова, цікава річ; забавка, сувенір і т. ін. Тарахкальце з невидальцем. Словник української мови у 20 томах
  2. невидальце — Невида́льце, -ця с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168. Словник української мови Грінченка