1. Великий тлумачний словник сучасної мови

невинуватий

невинува́тий

-а, -е.

Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь.

|| у знач. ім. невинуватий, -того, ч. Той, хто не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невинуватий — невинува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невинуватий — НЕВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що неви́нний 1, 3. – Правда, – каже [голова], – випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. невинуватий — НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. невинуватий — НЕВИНУВА́ТИЙ, а, е. Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. — Правда, — каже [голова], — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Кв.-Осн., II, 1956, 400); // у знач. ім. невинува́тий, того... Словник української мови в 11 томах
  5. невинуватий — Невинуватий, -а, -е 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ. Словник української мови Грінченка