невтримний
невтри́мний
-а, -е.
Якого не можна стримати, заспокоїти, примусити припинити діяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невтримний — невтри́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- невтримний — див. жвавий; непокірний Словник синонімів Вусика
- невтримний — НЕВТРИ́МНИЙ, а, е. Якого не можна стримати, зупинити, припинити. Невтримний сміх – це її прикра вада (І. Волошин); Повноводий Славуто! Широкий Славуто! У невтримний весняний розлив Міг би ти свою хвилю на берег хлюпнути (Л. Словник української мови у 20 томах
- невтримний — НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. Словник синонімів української мови
- невтримний — Невтри́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невтримний — НЕВТРИ́МНИЙ, а, е. Якого не можна стримати, заспокоїти, примусити припинити діяти. У Валі спалахнув у очах захоплений, невтримний азарт (Вас., Вибр., 1954, 267); Невтримний сміх — це її прикра вада (Вол., Місячне срібло, 1961, 33); Повноводий Славуто!... Словник української мови в 11 томах