невус
не́вус
-у, ч., мед.
Доброякісне утворення, яке складається із меланоцитів.
Волосяний невус — вроджене надмірне розростання волосся на обмеженій ділянці.
Невус ока — невус, розміщений у шкірі повік, кон'юнктиві та судинному тракті ока.
Невус шкіри — доброякісне ураження шкіри, яке розвивається із меланоцитів епідермісу або дерми.
Фіброепітеліальний невус — вроджена аномалія розвитку епідермісу та дерми, що має вигляд вузлів, які висять на ніжці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me