невідбутний

невідбу́тний

-а, -е.

Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не минає.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідбутний — невідбу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідбутний — НЕВІДБУТНИ́Й, а́, е́. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить. Словник української мови у 20 томах
  3. невідбутний — НЕВІДБУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить. Словник української мови в 11 томах