невідмінно

невідмі́нно

присл., рідко.

Те саме, що неодмінно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідмінно — невідмі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. невідмінно — Конче, доконче, доконечно, обов'язково, притьма, притьмом, безумовно, певно, див. звісно, безпремінно Словник чужослів Павло Штепа
  3. невідмінно — НЕВІДМІ́ННО, присл., рідко. Те саме, що неодмі́нно. – Та хіба то важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити .. Невідмінно вчитимусь (М. Словник української мови у 20 томах
  4. невідмінно — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм. Словник синонімів української мови
  5. невідмінно — Невідмі́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невідмінно — НЕВІДМІ́ННО, присл., рідко. Те саме, що неодмі́нно. — Та хіба то важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити.. Невідмінно вчитимусь (Коцюб., І, 1955, 100). Словник української мови в 11 томах