1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недобір

недобі́р

-бору, ч., кого, чого і без додатка.

Не доведена до встановленої норми, межі необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь.

|| Неодержана, незібрана частина чого-небудь.

Місяць-недобір фольк. — неповний місяць.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недобір — недобі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недобір — Недобі́р. Непокриття витрат, недостача. Наш справдішний театр заїздить до Львова мало, і тому, може, що він будь-що-будь дорогий і не кождародина руска спроможна ходити на всі театральні вистави, мало коли не виїздить зі Львова з недобором (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. недобір — НЕДОБІ́Р, бо́ру, ч., кого, чого і без прям. дод. Не доведена до встановленої норми, межі, необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь. – Кажуть, у юридичному недобір? Може, забрати документи і поїхати туди, доки не пізно?... Словник української мови у 20 томах
  4. недобір — Недобі́р, -бо́ру; -бо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. недобір — НЕДОБІ́Р, бо́ру, ч., кого, чого і без додатка. Не доведена до встановленої норми, межі, необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь. — Кажуть, у юридичному недобір? Може, забрати документи і поїхати туди, доки не пізно? (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. недобір — Недобір, -бо́ру м. 1) Недоборъ, недочета. 2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору. Чуб. V. 129. Словник української мови Грінченка