недокрівний
недокрі́вний
-а, -е.
Який хворіє на недокрів'я.
|| Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів'я.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недокрівний — недокрі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- недокрівний — див. худий Словник синонімів Вусика
- недокрівний — НЕДОКРІ́ВНИЙ, а, е. Який хворіє на недокрів'я. Володька Беркут був недокрівний, кволенький (С. Добровольський); // Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів'я. До кабінету зайшла молода жінка-хімік з блідим недокрівним лицем (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- недокрівний — Недокро́[і́]вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недокрівний — НЕДОКРІ́ВНИЙ, а, е. Який хворіє на недокрів’я. Володька Беркут був недокрівний, кволенький (Добр., Ол. солдатики, 1961, 54); // Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів’я. До кабінету зайшла молода жінка-хімік з блідим недокрівним лицем (Вол., Дні… 1958, 167). Словник української мови в 11 томах