недокрівний

недокрі́вний

-а, -е.

Який хворіє на недокрів'я.

|| Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів'я.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недокрівний — недокрі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недокрівний — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. недокрівний — НЕДОКРІ́ВНИЙ, а, е. Який хворіє на недокрів'я. Володька Беркут був недокрівний, кволенький (С. Добровольський); // Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів'я. До кабінету зайшла молода жінка-хімік з блідим недокрівним лицем (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  4. недокрівний — Недокро́[і́]вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. недокрівний — НЕДОКРІ́ВНИЙ, а, е. Який хворіє на недокрів’я. Володька Беркут був недокрівний, кволенький (Добр., Ол. солдатики, 1961, 54); // Який має хворобливий зовнішній вигляд через недокрів’я. До кабінету зайшла молода жінка-хімік з блідим недокрівним лицем (Вол., Дні… 1958, 167). Словник української мови в 11 томах