1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недужний

неду́жний

-а, -е, розм.

Те саме, що недужий 1).

|| Який свідчить про наявність хвороби; хворобливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недужний — неду́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. недужний — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. недужний — НЕДУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Те саме, що неду́жий 1. Бачить вона його .. недужного в якійсь чужій хаті, між чужими людьми (І. Нечуй-Левицький); // Який свідчить про наявність хвороби; хворобливий. На другій кроваті .. лежить хлопчик. Личко його бліде, гостре, недужне (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. недужний — ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Словник синонімів української мови
  5. недужний — НЕДУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Те саме, що неду́жий 1. Бачить вона його .. недужного в якійсь чужій хаті, між чужими людьми (Н.-Лев., І, 1956, 72); // Який свідчить про наявність хвороби; хворобливий. На другій кроваті.. лежить хлопчик. Личко його бліде, гостре, недужне (Мирний, І, 1954, 331). Словник української мови в 11 томах