некараний
нека́раний
-а, -е.
Якого не карали, не покарали.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- некараний — нека́раний прикметник Орфографічний словник української мови
- некараний — НЕКА́РАНИЙ, а, е. На якого ніхто не накладав кари, щодо якого не здійснювалося покарання, якого не карали за щось. Вся його шляхетська чи білошляхетська гордість бурилася про того: як? Хлоп, мурло, виявив повне непослушенство і зостав некараний? Живий? (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах