некроз
некро́з
-у, ч., біол.
Змертвіння тканини, органа або частини тіла в живому організмі.
Геморагічний некроз — некроз, який супроводжується просочуванням уражених тканин кров'ю.
Ішемічний некроз — некроз, який розвивається внаслідок недостатності місцевого кровообігу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- некроз — некро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- некроз — НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини частини живого організму, що супроводжується зміною будови клітинних ядер та протоплазми. Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- некроз — некро́з (від грец. νεκρός – мертвий) змертвіння частини живого організму, що супроводиться зміною будови клітинних ядер та протоплазми, розпадом або розсмоктуванням тканини. Спричинюється діянням різних фізичних і хімічних факторів або порушенням кровопостачання. Словник іншомовних слів Мельничука
- некроз — Місцеве відмирання органу, тканин чи групи клітин живого організму внаслідок дії токсинів та ензимів, які виділяють патогенні й хіміч. речовини, механічних ушкоджень, браку поживних речовин. Універсальний словник-енциклопедія
- некроз — НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини, органу або частини тіла в живому організмі. Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 17). Словник української мови в 11 томах