нексум
не́ксум
-у, ч., іст.
У найдавнішому римському праві – боргове зобов'язання під заставу особистої свободи, тобто самозастава боржника.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
не́ксум
-у, ч., іст.
У найдавнішому римському праві – боргове зобов'язання під заставу особистої свободи, тобто самозастава боржника.