неналежний

ненале́жний

-а, -е.

1》 Який не має зв'язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось.

2》 Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неналежний — ненале́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неналежний — НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не має зв'язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. – Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (І. Франко). 2. Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка. Словник української мови у 20 томах
  3. неналежний — НЕПОДО́БНИЙ (який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до даного випадку), НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, НЕПРИСТО́ЙНИЙ, НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ заст. (який суперечить прийнятим правилам пристойності, коректності, такту). Словник синонімів української мови
  4. неналежний — НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не має зв’язку з ким-, чим-небудь, стосунку до когось, чогось. — Ти не можеш бути нашим громадянином, а неналежного до громади громада й терпіти у себе не схоче! (Фр., VI, 1951, 52). 2. Не такий, який повинен бути; який не личить кому-небудь. Неналежна поведінка. Словник української мови в 11 томах