необіхевіоризм

необіхевіори́зм

-у, ч.

Напрям у сучасній, переважно американській психології; виник у 30-і рр. 20 ст. як спроба подолати прямолінійність і спрощення класичного біхевіоризму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me