необіхевіоризм
необіхевіори́зм
-у, ч.
Напрям у сучасній, переважно американській психології; виник у 30-і рр. 20 ст. як спроба подолати прямолінійність і спрощення класичного біхевіоризму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me