неофольклоризм
неофольклори́зм
-у, ч., муз.
Термін, що його іноді вживають стосовно до європейської музики 1-ї третини 20 ст., в якій оновлення засобів письма органічно пов'язане з опорою на фольклор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неофольклоризм — Оновлення засобів композиторської мови в європейській музиці першої третини ХХ ст. шляхом опори нафольклор (Б.Барток, З.Кодай, Б.Лятошинський, Д.Мійо, М.де Фалья, І.Стравінський, Л.Яначек, пізніше В.Гаврилін, Г.Свиридов та інші). Словник-довідник музичних термінів