неправомочний

неправомо́чний

-а, -е, юр.

Не наділений певними правами, повноваженнями. Неправомочні вибори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправомочний — неправомо́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неправомочний — НЕПРАВОМО́ЧНИЙ, а, е, юр. Те саме, що неправомо́жний. В 1597 р. Скарга видав книгу “Sіnod brzeskі і jego obrona”, одночасно польською й українською мовами, обороняючи унію з канонічного погляду й доводячи, що православний собор в Бересті був юридично неправомочним (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. неправомочний — НЕПРАВОМО́ЧНИЙ, а, е, юр. Не наділений певними правами, повноваженнями. Неправомочні вибори. Словник української мови в 11 томах