1. Великий тлумачний словник сучасної мови

непритомність

неприто́мність

-ності, ж.

1》 Стан за знач. непритомний 1).

2》 мед. Патологічний стан, що характеризується раптовим різким погіршенням самопочуття, наростаючою слабкістю, вегетативно-судинними розладами, пониженням м'язового тонусу і короткочасним порушенням свідомості.

Висотна непритомність — непритомність, що спостерігається на великих висотах; розвивається внаслідок гіпоксії.

Гіпервентиляційна непритомність — непритомність, яка розвивається після тривалого, поглибленого та частого дихання.

Істерична непритомність — непритомність, що спостерігається при істерії; характеризується неповною втратою свідомості.

Ортостатична непритомність — непритомність, яка виникає при швидкому переході із позиції нахилу тулуба вперед або горизонтальної позиції тіла у вертикальну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непритомність — (втрата притомності) забуття, зомління, розм.: нетяма, безтямність, безпам'ятство. Словник синонімів Полюги
  2. непритомність — неприто́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. непритомність — Безпам'ять, забуття, безпам'ятство, зомління, непам'ять, нетяма. Словник синонімів Караванського
  4. непритомність — Безтямок, знестями, знестямки, непам'ять, нестям, нестяма, нестямка, нестямок, нестямці, нетяма Словник синонімів Вусика
  5. непритомність — НЕПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неприто́мний 1. Фізичний біль завжди можна перенести, бо врешті він кінчається непритомністю або смертю (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  6. непритомність — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Словник синонімів української мови
  7. непритомність — Неприто́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. непритомність — НЕПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неприто́мний 1. Фізичний біль завжди можна перенести, бо врешті він кінчається непритомністю або смертю (Вільде, Сестри.., 1958, 566). Словник української мови в 11 томах