непроворний

Значення в інших словниках

1. непроворний — непрово́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. непроворний — НЕПРОВО́РНИЙ, а, е. Повільний, млявий, незграбний у рухах. Артемій не діждався, поки непроворна Ватя повернеться та побіжить в ґанок (І. Нечуй-Левицький); Серед інших дітей він несмілий і непроворний (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
3. непроворний — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Словник синонімів української мови
4. непроворний — НЕПРОВО́РНИЙ, а, е. Повільний, млявий, незграбний у рухах. Артемій не діждався, поки непроворна Ватя повернеться та побіжить в ганок (Н.-Лев., IV, 1956, 47); Серед інших дітей він несмілий і непроворний (Фр., І, 1955, 231). Словник української мови в 11 томах