1. Великий тлумачний словник сучасної мови

несамохіть

несамохі́ть

присл.

1》 Мимовільно, несвідомо.

2》 Проти волі, бажання; мимоволі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несамохіть — несамохі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. несамохіть — пр., мимоволі, МИМОХІТЬ, несвідомо, кн. спонтанно, ід. проти волі. Словник синонімів Караванського
  3. несамохіть — НЕСАМОХІ́ТЬ, присл. 1. Мимовільно, несвідомо. – Ух, як страшно! – скрикнула Левантина і несамохіть притулилась до Романа (Б. Грінченко); Від несподіваного різкого дзвоника вона несамохіть здригнулася (А. Словник української мови у 20 томах
  4. несамохіть — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови
  5. несамохіть — Несамохі́ть, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. несамохіть — НЕСАМОХІ́ТЬ, присл. 1. Мимовільно, несвідомо. — Ух, як страшно! — скрикнула Левантина і несамохіть притулилась до Романа (Гр., II, 1963, 270); Від несподіваного різкого дзвоника вона несамохіть здригнулася (Хижняк, Тамара, 1959, 106); Ліда не пригадає... Словник української мови в 11 томах