несправність
неспра́вність
-ності, ж.
Стан за знач. несправний 1).
|| Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.
Значна несправність — несправність, що порушує хоча б одну з основних функцій об'єкта.
Критична несправність — несправність, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків тощо.
Незначна несправність — несправність, що не порушує жодної з функцій об'єкта, а викликана порушенням будь-якої допоміжної функції.
Повна несправність — несправність, що характеризується повною нездатністю об'єкта виконувати всі потрібні функції.
Часткова несправність — несправність, що викликає нездатність об'єкта виконувати частину потрібних функцій.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несправність — неспра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- несправність — НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1. – Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Яновський); // Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання. Словник української мови у 20 томах
- несправність — НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1. — Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 78); // Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання. Словник української мови в 11 томах