неунікальний
неуніка́льний
-а, -е.
Який не є надзвичайним у якомусь відношенні, рідкісним, винятковим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
неуніка́льний
-а, -е.
Який не є надзвичайним у якомусь відношенні, рідкісним, винятковим.