новобранець

новобра́нець

-нця, ч.

1》 Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу.

2》 перен. Про нового члена якого-небудь колективу, новачка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новобранець — новобра́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новобранець — Рекрут, д. некрут, сов. призовник. Словник синонімів Караванського
  3. новобранець — див. воїн Словник синонімів Вусика
  4. новобранець — НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, ч. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Т. Шевченко); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Словник української мови у 20 томах
  5. новобранець — НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Словник синонімів української мови
  6. новобранець — Новобра́нець, -нця; -бра́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. новобранець — НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, ч. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Шевч., II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. новобранець — Новобранець, -нця м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72. Словник української мови Грінченка