новоженець
новоже́нець
-нця, ч.
1》 розм. Той, хто недавно або тільки що одружився.
2》 тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новоженець — новоже́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новоженець — див. наречений Словник синонімів Вусика
- новоженець — НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб. При склянці пива поклонявся Микольцьо добрим здоров'ям новоженцям: – Укінці, як лист на дереві, як квітки в городі, так ви любіться, молодята (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- новоженець — НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб. Словник української мови в 11 томах
- новоженець — Новоженець, -нця м. Новобрачный. Словник української мови Грінченка