1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нівечити

ні́вечити

-чу, -чиш, недок., перех.

1》 Псувати, руйнувати, знищувати що-небудь.

2》 Катувати, мучити кого-небудь, знущатися, глумитися з кого-небудь, жорстоко чи грубо поводитися з кимось.

3》 Негативно впливаючи, порушувати нормальний перебіг, розвиток чого-небудь.

4》 Спотворюючи, перекручуючи, подавати що-небудь у неправильній формі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нівечити — ні́вечити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нівечити — (що) псувати, руйнувати, нищити; (кого) катувати, мучити, знущатися <�глумитися> з; (життя) ламати, (мову) калічити, потворити, перекручувати; док. СКАЛІЧИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. нівечити — див. карати; нищити Словник синонімів Вусика
  4. нівечити — НІ́ВЕЧИТИ, чу, чиш, недок., що. 1. Псувати, руйнувати, знищувати що-небудь. Степан заскрипів зубами. – Ну, щастя, – каже, – її. Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. нівечити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  6. нівечити — Ні́вечити, -вечу, -вечиш, -вечать; ні́веч, ні́вечмо, ні́вечте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нівечити — НІ́ВЕЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. 1. Псувати, руйнувати, знищувати що-небудь. Степан заскрипів зубами. — Ну, щастя, — каже, — її. Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. нівечити — Нівечити, -чу, -чиш гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32. Словник української мови Грінченка