нічник
нічни́к
-а, ч.
1》 Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч.
2》 розм. Той, хто діє вночі.
3》 Тварина, яка веде нічний спосіб життя (рись, дикий кіт тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нічник — нічни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нічник — див. каганець Словник синонімів Вусика
- нічник — НІЧНИ́К, а́, ч. 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Н. Рибак); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (В. Кучер). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
- нічник — НІЧНИ́К, а́, ч. 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (Кучер, Трудна любов... Словник української мови в 11 томах
- нічник — Нічник, -ка м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. см. ночник 3. Словник української мови Грінченка