обжатий
обжа́тий
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати I.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обжатий — обжа́тий 1 дієприкметник обтиснутий обжа́тий 2 дієприкметник зрізаний; оброблений в ході жнив Орфографічний словник української мови
- обжатий — [обжатией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- обжатий — ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти¹. ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
- обжатий — ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти¹. ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (Десняк, Десну.., 1949, 287). Словник української мови в 11 томах