1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обколювати

обко́лювати

-юю, -юєш, недок., обколоти, -колю, -колеш, док., перех.

1》 Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь.

2》 перев. док., розм. Наколоти чим-небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обколювати — обко́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обколювати — ОБКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., що. 1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (з газ.); За дві години .. Словник української мови у 20 томах
  3. обколювати — ОБКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., перех. 1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (Рад. Укр., 9.IV 1964, 3); За дві години.. Словник української мови в 11 томах