облапити

Значення в інших словниках

1. облапити — обла́пити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. облапити — ОБЛА́ПИТИ, плю, пиш; мн. обла́плять; док., кого, що, рідко. 1. Обхопити лапами. 2. розм. Обхопити руками; обняти. Остап облапив гетьманові коліна (П. Панч); Якусь мить Боженко дивився на Ростислава .. Потім не витримав, незграбно облапив його (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
3. облапити — Обняти Словник застарілих та маловживаних слів
4. облапити — ОБІЙМА́ТИ (обхоплювати руками чи рукою кого-небудь, виражаючи любов, ніжність, приязнь і т. ін.), ОБНІМА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТАТИ), ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ПРИГОРТА́ТИ (особливо ніжно, ласкаво); ПРИТУЛЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
5. облапити — ОБЛА́ПИТИ, плю, пиш; мн. обла́плять; док., перех., рідко. 1. Обхопити лапами. *Образно. — Це несправедливо кажуть: "Діло — не ведмідь, в ліс не втече". Діло і є — ведмідь, .. воно облапило й тримає (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Словник української мови в 11 томах