облічитися

облічи́тися

див. облічуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облічитися — облічи́тися дієслово доконаного виду провести розрахунки; підрахуватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися. Словник української мови в 11 томах
  3. облічитися — ОБЛІЧИ́ТИСЯ див. облі́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. облічитися — Облічи́тися, -чу́ся, -чишся гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити. Словник української мови Грінченка