обмотаний
обмо́таний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмотати.
|| обмотано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмотаний — обмо́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмотаний — ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмота́ти. За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Тют., Вир, 1960, 10); — Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! — відповів Михайло [батькові] (Коб. Словник української мови в 11 томах
- обмотаний — ОБМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмота́ти. За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю (Григорій Тютюнник); – Добрий [Сава], але обмотаний циганськими вговорюваннями! – відповів Михайло [батькові] (О. Словник української мови у 20 томах