1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обнадійливий

обнаді́йливий

-а, -е, розм.

Який подає, вселяє надію на що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнадійливий — обнаді́йливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обнадійливий — ОБНАДІ́ЙЛИВИЙ, а, е, розм. Який подає, вселяє надію на що-небудь. На підгірній дорозі змайнуло враз могутнє світло прожектора.. Подавав комусь умовний знак, вістку якусь обнадійливу чи пересторогу (Гончар, Циклон, 1970, 197). Словник української мови в 11 томах
  3. обнадійливий — ОБНАДІ́ЙЛИВИЙ, а, е, розм. Який подає, вселяє надію на що-небудь. На підгірній дорозі змайнуло враз могутнє світло прожектора .. Подавав комусь умовний знак, вістку якусь обнадійливу чи пересторогу (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах