обнесений
обне́сений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обнести 1-4), 6), 7).
|| обнесено, безос. присудк. сл.
2》 Вкритий болячками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнесений — обне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обнесений — [обнесеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обнесений — ОБНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнести́ 1 — 4, 6, 7. Шляхта замкнулася у фортеці, обнесеній, крім валів, ще й високим частоколом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368); Ми і чаркою не обнесені і на дошку пошани занесені (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- обнесений — ОБНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обнести́ 1–4, 6, 7. Шляхта замкнулася у фортеці, обнесеній, крім валів, ще й високим частоколом (П. Панч); Дочка пташниці .. бігла з лозиною в руках від обнесеного металевою сіткою дворища до півня (В. Дрозд); * Образно. Словник української мови у 20 томах