оборіг
оборі́г
-рогу, ч., с. г.
Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.
|| Кількість сіна, що вміщується під такою повіткою; стіжок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оборіг — Оборі́г: — вкрита дашком повітка для зберігання сіна [24] — піддашшя на чотирьох стовпах для зберігання сіна та ін.; кількість сіна... Словник з творів Івана Франка
- оборіг — оборі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оборіг — ОБОРІ́Г, ро́гу, ч., с. г. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін. Його оборіг стоїть.. далеко на горі, треба сіно здалека носити (Коб., III, 1956, 441); Спати пішли всі під оборіг на сіно (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- оборіг — ОБОРІ́Г, ро́гу, ч. Споруда на чотирьох стовпах із рухомим дашком для зберігання сіна, збіжжя і т. ін. Його оборіг стоїть .. далеко на горі, треба сіно здалека носити (О. Кобилянська); Сіно зберігають .. Словник української мови у 20 томах
- оборіг — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
- оборіг — Оборі́г, -ро́гу, в -ро́зі; -ро́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оборіг — (ст.слов.) Рухомий дашок, під яким зберігається сіно від опадів. Мав місце в народному теслярстві України. Архітектура і монументальне мистецтво