ображання

Значення в інших словниках

1. ображання — обража́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. ображання — ОБРАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обража́ти. Партія використовує засоби ідейного впливу для виховання людей в дусі науково-матеріалістичного світорозуміння, для подолання релігійних забобонів, не допускаючи ображання почуттів віруючих (Програма КПРС, 1961, 106). Словник української мови в 11 томах
3. ображання — ОБРАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обража́ти і стан за знач. обража́тися. А трапиться нам коли кого “гризнути” – критикнути, то й це вчімося робити .. І по-людському. З гідністю. Без образ і ображання (із журн.). Словник української мови у 20 томах